PECS (Picture Exchange Communication System) — це спосіб спілкування картками для дітей, яким слова даються складно. Дитина дає картку замість того, щоб сказати, і одразу отримує те, що просила. Так вона розуміє головне: спілкування працює.

Систему використовують із дітьми з розладами аутистичного спектра, із затримкою мовлення, після інсульту, а також із малюками, які ще не говорять, але вже все розуміють.

З чого почати

Крок 1. Одна картка й одне бажання. Оберіть те, чого дитина хоче найбільше: улюблене печиво, мультик, м'яч. Щойно дитина дає картку — одразу дає результат, без пауз і без «скажи словами».

Крок 2. Відстань. Картка лежить далі, дитина має підійти й дати її вам. Це вчить ініціативі.

Крок 3. Вибір. Дві картки поруч — дитина обирає. Тут стає видно, що вона справді хоче.

Крок 4. Речення. Зʼявляється смужка «Я хочу» + картка. Далі — ознаки: «Я хочу червоне яблуко».

Крок 5. Коментування. «Я бачу», «Я чую» — дитина не лише просить, а й розповідає.

Скільки карток потрібно

На старті вистачає 20–40 карток: їжа, напої, іграшки, базові дії. Далі набір росте разом із дитиною. Універсальні набори на 216 або 480 карток зручні тим, що не доведеться щоразу докуповувати окрему тему.

Візуальний розклад — друга половина справи

Багато складних моментів виникають не через мовлення, а через несподіванку: ми вже йдемо, вимикаємо мультик, їдемо до лікаря. Візуальний розклад «спочатку — потім» показує послідовність: спочатку прибираємо іграшки, потім мультик. Дитина бачить, що буде далі, і погоджується легше.

Поширені помилки

Наші картки PECS ламіновані, українською, з липучками. Є базовий набір, міні-набір, візуальні розклади, жетони й браслети для прогулянки. Якщо ви фахівець і вам потрібен набір під конкретну дитину — напишіть, зберемо.